65 років тому – 21 лютого 1952 року в Бангладеш пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначаємо і ми українці.
Саме до цієї дати в Клеванській ЗОШ №1 працівники публічно – шкільної бібліотеки спільно з вчителем української мови та літератури Ківінською В.В. провели літературне свято «Рідна мова - серця мого подих».
Відкрила захід зав. ПШБ Клевань №1 Жиденко Н.Р. Воно ознайомила присутніх з історією виникнення цього свята, про роль української мови в житті кожного українця. Ведучі свята учні 9-го класу Юзепчук К. та Павленко В. присутні з задоволенням слухали вірші Л. Костенко «Доля», «Страшні слова , коли вони мовчать», Л. Дирковець «Як би тобі, доню…», В. Сосюри «Любіть Україну », «О мово моя», Д. Білоуса «Хто любить, той легка вчить» і ін.., які прочитали учні 9-го класу Снитюк І. Кв’ятковська Т., Леликоселець С. Бездень В. , Рибачок Н., Яцелик С., Захарчишина В., Потанська Б., Веремчук О., Троянова А.
Ківінська В.В. ознайомила присутніх з «Мовними обов’язками громадян». І завершився захід переглядом книжково – ілюстративної виставки «Рідна мово, моя пелюсткова, ти у серці народу живеш», де були представлені книги про рідну мову словники,твори Г. Сковороди, І Котляревського Т Шевченка, Л. Українки
Отже не лише клянімося в любові до рідної мови. А працюймо для неї, вивчаймо, заглиблюймось у її походження й історію, пропагуймо її ,тому що мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
|